Нещодавно, 3 жовтня, Руслану Зайченку виповнилося би 55 років, аби не його смерть у липні 2011 року.
Із цього приводу, традиційно, відвідали його могилу, яка, як на мене, здалася вже майже забутою. Але ж це людина не пересічна і не потребує додаткових коментарів. Значна кількість патріотичних людей вдячна йому особисто та за його життєвий шлях, діяльність і позицію, який свого часу надзвичайно багато зробив, як для мене, так і не тільки для мене. Вважаю, що його особистість незаслужено забувають, адже його внесок у розвиток нашої держави і громадянського суспільства важко переоцінити. Переконаний, бо так і є, його постать, вже має звання почесного громадянина, навіть після смерті, але не офіційно. Тому прошу підтримати петицію про присвоєння офіційного звання "Почесний громадянин міста Черкаси" Руслану Зайченку.
Дякую!


Біографічні відомості:
Руслан Петрович Зайченко (3 жовтня 1963р. - 11 липня 2011р.) — один із лідерів організації УНА-УНСО,глава виконкому партії УНА, учасник війни у Придністров'ї, політв'язень у справі 9 березня 2001 року, керівник охоронних підрозділів Помаранчевої революції.
- 1980р. закінчив Черкаську СШ № 5.
- Восени 1989 р. став одним із фундаторів Черкаської обласної організації СНУМ.
- У червні 1990 р. обраний головою Черкаської обласної організації Української Міжпартійної Асамблеї (з вересня 1991-го — Українська Національна Асамблея — УНА).
- Багаторічний голова Черкаської обласної організації УНА (УНА-УНСО), останні роки життя — глава виконкому партії УНА.
- Відбував покарання за сфабрикованою справою «9 березня».
- Рішенням Парламентської Асамблеї Ради Європи у вересні 2003 р. визнаний політв'язнем.
- 2004р. координатор походу сумських студентів на Київ, один із організаторів громадянської компанії «Пора!».
- Керівник охоронних підрозділів Помаранчевої революції. Указом Президента України нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
- Урядом Придністровської Молдавської Республікинагороджений медаллю «Захисник Придністров'я».