Уже десятиліттями у Черкасах згадують подвиг Праведниці народів світу Олександри Шулежко, рік як лежить у Топонімічній комісії клопотання про перейменування однієї з вулиць міста на її честь. Але. Але ми продовжуємо товктися навколо московського бачення “Великої Вітчизняної”. До 77-річчя початку німецько-радянської війни ліві сили і канали України знову демонструватимуть перфоманси та кінострічки про “лаковані подвиги” наших предків “за Родіну! за Сталіна!”. Крайні праві будуть критикувати ці кремлівські оповідання і робитимуть посил на діяльності націоналістичного підпілля...
А тим часом, – коли 22 червня 1941 р. Гітлер напав на СРСР, коли компартійні бонзи України “кивали п’ятами” аж за Харковом, коли німецька адміністрація, яка зайшла на Черкащину, щоб і в нашому краї “остаточно вирішувати” єврейське, слов’янське та інші питання, – непомітна ні для кого жіночка у провінційному містечку Черкаси почала гуртувати і рятувати від геноцидних заходів українських, російських і єврейських дітей.
Насправді, подвиг Олександри Максимівни Шулежко немає смислу переповідати. Бо ще в травні 2015 р. вийшов про неї документальний фільм (http://www.firstua.com/video/10797/load), який не раз показали центральні канали, а Інтернет-видання України масово передрукували цей подвиг, як воістину всеукраїнського масштабу (http://gazeta.dt.ua/HISTORY/zhinochi-doli-u-viri-drugoyi-svitovoyi-_.html). Саме за цей масштаб її діяльності Верховний Суд Ізраїлю у 1990-х роках надав черкащанці почесне звання “Праведниці народів світу”.
На мій погляд, дуже важливо у сучасних умовах російської пропаганди ксенофобії українців надати одній із центральних вулиць міста Черкаси ім’я Олександри Шулежко. Передовсім це буде правильно з огляду на повагу до справжнього цивільного героїзму, проявленого мешканкою м. Черкаси, до жіноцтва, іменами якого вулиць у нас названо дуже мало. Крім того, це буде реально потужний культурний акт, майже унікальний і важливий для всієї України (фактично – контрпропагандистський). Взагалі мовчу, що це було б реально справедливим стосовно реабілітації жінки, котру радянська влада пресувала вже після Другої світової війни “за співпрацю з німцями”.
Моя пропозиція перейменувати на вулицю Олександри Шулежко (або Праведниці Шулежко) вулицю Пушкіна. По-перше, у Черкасах залишаться провулок Пушкіна, узвіз Пушкіна, Пушкінський пляж. По-друге, таке перейменування матиме величезне просвітницьке значення, адже майже через усе місто буде проходити вулиця її пам’яті, а також – буде зупинка громадського транспорту.

НЕ ПОЛІНУЙТЕСЯ, БУДЬ ЛАСКА, ПІДТРИМАТИ ПЕТИЦІЮ! Як не шкодувала свого часу сил згадана вище героїчна жінка.

Сергій Шамара, кандидат історичних наук, Голова ЧОО -- ВП ГО "Громадянська позиція"