Доброго часу сутінок, шановні містяни.

Будь-хто, хто давно мешкає в нашому чудовому місті, знає що "Міст Кохання" - радше іронічна назва, насправді ж цей міст з повним правом має називатись "Міст Самогубств".
Щороку є як мінімум декілька, на жаль, вдалих спроб самогубства, автор петиції полінувався рахувати, але напевне за останні 30 років рахунок йде на десятки самогубств у одному ж й тому місці. Причини такої долі в архітектурної споруди цілком зрозумілі - близько 20ти метрів вільного польоту до асфальту, романтична назва та усамітненість роблять це чи не найпривабливішим місцем для подібних вчинків.

Будь-якій свідомій людині очевидно, що самогубства, тим паче публічні, це - загально суспільна проблема. Якщо казати про причини об'єктивно, то причиною самогубства завжди є невдоволення життям, неможливість та не бажання просто існувати, а тим більше щось заради цього існування робити. Ці думки й відчуття часто є супроводом психічних хвороб, але будемо чесні - вони й без того спіткають кожну людину на її життєвому шляху. Не будемо наводити очевидні причини, чому загальний та індивідуальний стан у нашому суспільстві неодмінно буде погіршуватись ще доволі тривалий термін, в тому числі й навіть після перемоги.

Соціально-розвинені країни давно пішли у цьому питанні далі - легалізована та інституціоналізована евтаназія дозволяє людям реалізувати базове право на своє тіло в повному обсязі, безболісно і з проходженням усіх відповідних процедур для запобігання такому рішенню (ця петиція не відноситься до евтаназії, та все-таки, закликає підняти суспільний дискурс що до реалізації подібних концепцій на всенаціональному рівні).

Що до "неконтрольованих" самогубств - консенсус у розвинутих країнах єдиний - інституційні сервіси з запобігання їм, невідкладної психологічної допомоги, превентивного пропрацювання цих питань у всіх соціальних сферах - від школи до військових.
З суб'єктивної точки зору автора, петиція про демонтаж мосту, або пропозиція щодо сітки під ним - лицемірні й вирішують лише наслідки проблеми, а не її суть. Ці пропозиції кажуть нам - "публічні самогубства викликають у мене негативні емоції, я не хочу про це знати, хай самовбиваються вдома". Така позиція не є прийнятною для свідомих членів суспільства.

Ця петиція закликає суспільство (отже і владу) міста звернути увагу на цю ситуацію і прийняти необхідні рішення для запобігання проблемі, а не її наслідкам.
Автор не є дипломованим спеціалістом, тому перш за все закликає до публічного обговорення, дискусії, залучання експертів та фахівців в тому числі з інших країн для знаходження найоптимальнішого розв'язання цієї проблеми.

Однак, ця петиція також пропонує:

1. Встановлення за кошт міста "тривожної кнопки" у місцях вірогідних самогубств (міст кохання, дамба, багатоповерхівки, залізничні колії) - системи моментального прямого зв'язку з операторами відповідних сервісів, з можливістю поговорити з фахівцем. Це надасть можливість швидкого реагування та запобігання самогубствам напряму.

2. Проведення прямих опитувань у найбільш вразливих соціальних груп (школярі, студенти, військові, екстрені служби, переселенці тощо) з приводу того як полегшити навантаження на них, а відповідно, емоційний стан. У цих опитуваннях звісно головне почути й прислухатися до пропозицій, оскільки емоційно стабільна, достатньо відпочивша, не надто завантажена, а отже, здатна на саморефлексію людина - основа здорового суспільства. Не треба дивуватись самогубствам людей, якщо їх навантаження і зарплатня не дозволяє їм достатньо піклуватись про власне психічне здоров'я.

3. Встановлення коштом бізнесу (на добровільній основі) та міста постійних банерів і реклами відповідних сервісів з допомоги - не тільки державних чи волонтерських, а й також контакти груп підтримки для різних верств населення - різних релігійних груп, центрів допомоги ветеранів, центрів підтримки лгбт-спільноти, дитячих центрів тощо. Це дозволить превентивно напряму пропрацьовувати проблеми з людьми які цього потребують. Пропонується взяти найпопулярніші сервіси, як то "Розкажи мені" (https://tellme.com.ua/), "Ла Страда" (https://la-strada.org.ua/), "Lifeline Ukraine" (https://lifelineukraine.com/), та заоохотити існуючи низові ініціативи подавати заявки на їх інформаційне підтримання зі сторони владних органів та свідомих бізнесів.

4. Провести роботу у державній сфері психологічного здоров'я - задля пошуку можливостей її оптимізації та покращення на тому рівні, на якому це можливо у цей час. Критику бюрократичного і нелюдяного підходу у державній психіатрії ми залишимо її пацієнтам та працівникам - вони здатні надати набагато більше корисних рекомендацій ніж автор.

У висновку хочеться додати ось що:

Жодному свідомому члену суспільства, від працівника до депутата, не слід покладатись на апарати влади чи волонтерські центри у питаннях, які мають вирішуватися усім суспільством разом, за участю і внеску кожного/ї. Тільки від особисто вас залежить, чи звернете ви увагу на емоційний стан людей поруч з вами, тільки від вас залежить, чи скаже їм хтось потрібні слова підтримки, тільки від вас залежить, чи буде цій людині кому висловитись. Найменше що ви можете зробити - підтримати цю петицію, а доклавши трохи зусиль (самостійно знайти й ознайомитися з теоретичними матеріалами з проблеми) - ви зможете зробити більше. Ми несумнівно, перманентно переживаємо найважчі часи свого життя - але це не привід опускати руки, піддаватись смутку чи дозволяти собі замикатися на власному болю. Навпаки, чим важчі обставини нашого життя, тим більше нам необхідно підставляти плече підтримки одне одному, піклуватися про себе особисто, пропрацьовувати травми й говорити про проблеми, що тиснуть на нас.
Солідарність та взаємодопомога - це основа будь-якого суспільства, що претендує на рівність, демократію і свободу. І нам треба їм вчитися і вчити інших.